Уряд схвалив законопроєкт про оподаткування доходів з маркетплейсів. Що з ним не так і чи все так погано?
29 квітня Уряд схвалив проєкт змін до податкового кодексу, якими впроваджується міжнародний автоматичний обмін інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи – маркетплейси товарів та нерухомості як-от Booking чи OLX, а також сервісні платформи типу Glovo, Bolt та інші.
Порядок оподаткування таких доходів викликав черговий сплеск критики в мережі. Так, текстом закону не передбачено жодного неоподаткованого мінімуму, ніяк не виокремлюється продаж власних б/у речей. Тобто оподатковувати пропонують все вже з першої гривні.
А ще – пропонується розкриття банківської таємниці податковій, у чому українці вбачають для себе неабияку загрозу. Але чи все так погано? І так, і ні. Розбираємося.
Що сталося
Йдеться про сумнозвісний Проєкт Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи». Його обговорюють ще з березня, коли Мінфін вперше опублікував текст у себе на сайті. Докладніше про передумови цього законопроєкту ми писали тут.
Якщо коротко, мова йде про оподаткування доходів фізичних осіб від продажу товарів або надання послуг через цифрові платформи. Проєкт закону зокрема зобовʼязує такі цифрові платформи, як OnlyFans, Glovo, Uklon, Booking та інші, звітувати українській податковій про доходи продавців, які користуються їхніми послугами, утримувати та сплачувати з них податки (тобто бути податковим агентом для своїх користувачів-продавців або надавачів послуг).
Таке зобовʼязання вже діє у 29 країнах, переважно членах ЄС. І Україна планує законодавчо приєднатися до них, щоб відповідати положенням Директиви Ради ЄС про адміністративну співпрацю у сфері оподаткування – DAC 7.
Законопроєктом передбачена пільгова ставка з податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) у розмірі 5% + військовий збір (тобто загалом 10% від суми доходу від цифрових платформ після вирахування комісій тощо). Але право на таку пільгу матимуть не всі. Мінфін, який є ініціатором законопроєкту, перерахував наступні критерії для продавців, які зможуть претендувати на пільгового оподаткування:
- має щонайменше один поточний рахунок, відкритий спеціально для цілей здійснення звітної діяльності та здійснювати розрахунки з використанням такого рахунку;
- не є самозайнятою особою і не використовує працю найманих осіб;
- обсяг доходу, отриманий платником податку протягом календарного року, не перевищує 834 розмірів мінімальної заробітної плати (близько 6,7 млн грн станом на 01.01.2025);
- не здійснює продаж підакцизних товарів.
Якщо протягом календарного року здійснено не більше 3 продажів товарів на загальну суму, яка не перевищує еквівалент 2000 євро, фізична особа має право користуватися пільговою ставкою без необхідності відкривати спеціальний рахунок – натомість вона може використовувати особисті рахунки.
Податковим агентом продавця у будь-якому випадку є оператор платформи, через яку здійснюється звітна діяльність.
А що не так?
На жаль, в останній версії тексту, яку схвалив Уряд (текст у порівняльні таблиці опублікував народний депутат Ярослав Железняк), так і не були враховані зауваження, що звучать ще з березня і які громадськості по суті обіцяли. Так, голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев заявляв в інтервʼю КШД медіа, що першу версію доопрацюють, зокрема що стосується продажу особистих речей та неоподаткованого мінімуму:
«Наш комітет не пропустить можливість оподатковувати особисті речі, які людина час від часу хоче продати через інтернет. І ми обовʼязково передбачимо неоподаткований мінімум, тим більше що такий неоподаткований мінімум також є в директиві (мається на увазі зазначена вище DAC 7 – ред.), – наголосив Гетманцев.
З іншого боку, якщо ти ведеш бізнес без державної реєстрації, завозиш товар гуртом з-за кордону, та ще й не сплачуючи ПДВ при ввезенні (мається на увазі дроблення товару на посилки до 150 євро кожна – ред.) і реалізуєш цей товар через OLX, Prom чи інші, ти будеш зобовʼязаний сплачувати податки. І це правильно».
Однак у тексті все ще немає жодного уточнення, які б законодавчо унеможливлювали оподаткування продажів особистих речей та вводили б такий неоподаткований мінімум. На цьому наголошує і нардепка Ніна Южаніна.
По суті це означає, що вже з першого продажу особистої речі, навіть якщо мова йде про 1 грн доходу, людина має сплатити 10% податку. Якщо ж таких продажів більш як три за рік – податок вже становитиме 23% (18% ПДФО + 5% ВЗ). А щоб скористатися пільговою ставкою у 10%, продавець має відкрити спеціальний рахунок.
Інший нюанс – документом вводиться зобовʼязання для банків розкривати банківську таємницю. Як пише Южаніна, право на оподаткування доходів за пільговою ставкою матиме продавець, який
має спеціальний рахунок «та надав банку згоду на розкриття банком інформації, що містить банківську таємницю».
Такі положення дійсно містяться в тексті законопроєкту. Так, статтю 20 ПКУ про права органів контролю (читай ДПС) пропонують доповнити можливістю отримувати від банків інформацію про рух коштів на рахунку громадян з датами, призначеннями платежу та ідентифікаційними даними контрагента.
Тобто законопроєкт розкриє банківську таємницю податковій?
Так, але тільки для спеціального рахунку. Про це йдеться в пункті 3.1 статті 178 про Оподаткування доходів фізичних осіб – підзвітних продавців від здійснення звітної діяльності через цифрові платформи.
Якщо перекласти з канцеляриту на українську, в цьому уточненні йдеться про те, що, відкриваючи спеціальний рахунок, який продавець буде використовувати виключно для отримання доходів з цифрових платформ, він одразу дозволяє банку розкриття банківської таємниці. Але лише для операцій за цим рахунком (або рахунками, якщо їх декілька).
Банківська таємниця за вашими особистими рахунками все ще буде захищена законом. Доступ до неї – лише за рішенням суду.
Коротко підсумуємо
Отже, переживання в мережі не безпідставні. У поточній редакції будь-який дрібʼязковий продаж має оподатковуватись. Навіть якщо мова йде про власні вживані кросівки, які ви продали на OLX за символічні 10 грн.
Це добре чи погано? Заплатити 1 гривню податку з такого продажу для продавця не критично. А от адмініструвати такі податки для податкової – та й платформ, які виступатимуть для продавців податковими агентами, звітуватимуть та сплачуватимуть замість них податки – нераціонально та як мінімум дивно.
Це шалене адміністративне навантаження з дуже сумнівним вихлопом. І саме тому в цивілізованих країнах законодавчо вводять такі речі, як неоподаткований мінімум. Так, за словами Южаніної, в країнах ЄС до податкової передаються дані тільки по тих продавцях, дохід від продажу товарів яких перевищив €2000 або було здійснено 30 та більше продажів в рік.
Інша справа, оподаткування продажу особистих речей, за які вже одного разу сплатити податок як продавець, так і покупець – коли було здійснено перший продаж цієї речі ще в стані нової. Чи це чесно? Навряд. І хоча ДПС вже заявляла, що цього робити не буде, деякі податківці не проти скористатися лазівками в законодавстві – так, користувачі повідомляють про прецеденти, коли їх притягували до відповідальності за продаж особистих речей на OLX.
Саме тому необхідно прописувати такі речі у нормативних актах максимально чітко, щоб захистити доброчесних громадян від зловживань.
Тепер що стосується банківської таємниці – і тут все не так погано, як може здатися на перший погляд. Так, у тексті дійсно йдеться про згоду на розкриття інформації про рух коштів тільки на спеціальних рахунках. Тож, якщо ви не хочете, щоб решта ваших операцій (які не стосуються продажів на маркетплейсах) стали відомі податковій, просто не використовуйте цей спеціальний рахунок для особистих потреб.
Банківська таємниця особистих рахунків громадян все ще захищена законом.
Уряд схвалив законопроєкт про оподаткування доходів з маркетплейсів. Що з ним не так і чи все так погано?
29 квітня Уряд схвалив проєкт змін до податкового кодексу, якими впроваджується міжнародний автоматичний обмін інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи – маркетплейси товарів та нерухомості як-от Booking чи OLX, а також сервісні платформи типу Glovo, Bolt та інші.
Порядок оподаткування таких доходів викликав черговий сплеск критики в мережі. Так, текстом закону не передбачено жодного неоподаткованого мінімуму, ніяк не виокремлюється продаж власних б/у речей. Тобто оподатковувати пропонують все вже з першої гривні.
А ще – пропонується розкриття банківської таємниці податковій, у чому українці вбачають для себе неабияку загрозу. Але чи все так погано? І так, і ні. Розбираємося.
Що сталося
Йдеться про сумнозвісний Проєкт Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи». Його обговорюють ще з березня, коли Мінфін вперше опублікував текст у себе на сайті. Докладніше про передумови цього законопроєкту ми писали тут.
Якщо коротко, мова йде про оподаткування доходів фізичних осіб від продажу товарів або надання послуг через цифрові платформи. Проєкт закону зокрема зобовʼязує такі цифрові платформи, як OnlyFans, Glovo, Uklon, Booking та інші, звітувати українській податковій про доходи продавців, які користуються їхніми послугами, утримувати та сплачувати з них податки (тобто бути податковим агентом для своїх користувачів-продавців або надавачів послуг).
Таке зобовʼязання вже діє у 29 країнах, переважно членах ЄС. І Україна планує законодавчо приєднатися до них, щоб відповідати положенням Директиви Ради ЄС про адміністративну співпрацю у сфері оподаткування – DAC 7.
Законопроєктом передбачена пільгова ставка з податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) у розмірі 5% + військовий збір (тобто загалом 10% від суми доходу від цифрових платформ після вирахування комісій тощо). Але право на таку пільгу матимуть не всі. Мінфін, який є ініціатором законопроєкту, перерахував наступні критерії для продавців, які зможуть претендувати на пільгового оподаткування:
- має щонайменше один поточний рахунок, відкритий спеціально для цілей здійснення звітної діяльності та здійснювати розрахунки з використанням такого рахунку;
- не є самозайнятою особою і не використовує працю найманих осіб;
- обсяг доходу, отриманий платником податку протягом календарного року, не перевищує 834 розмірів мінімальної заробітної плати (близько 6,7 млн грн станом на 01.01.2025);
- не здійснює продаж підакцизних товарів.
Якщо протягом календарного року здійснено не більше 3 продажів товарів на загальну суму, яка не перевищує еквівалент 2000 євро, фізична особа має право користуватися пільговою ставкою без необхідності відкривати спеціальний рахунок – натомість вона може використовувати особисті рахунки.
Податковим агентом продавця у будь-якому випадку є оператор платформи, через яку здійснюється звітна діяльність.
А що не так?
На жаль, в останній версії тексту, яку схвалив Уряд (текст у порівняльні таблиці опублікував народний депутат Ярослав Железняк), так і не були враховані зауваження, що звучать ще з березня і які громадськості по суті обіцяли. Так, голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев заявляв в інтервʼю КШД медіа, що першу версію доопрацюють, зокрема що стосується продажу особистих речей та неоподаткованого мінімуму:
«Наш комітет не пропустить можливість оподатковувати особисті речі, які людина час від часу хоче продати через інтернет. І ми обовʼязково передбачимо неоподаткований мінімум, тим більше що такий неоподаткований мінімум також є в директиві (мається на увазі зазначена вище DAC 7 – ред.), – наголосив Гетманцев.
З іншого боку, якщо ти ведеш бізнес без державної реєстрації, завозиш товар гуртом з-за кордону, та ще й не сплачуючи ПДВ при ввезенні (мається на увазі дроблення товару на посилки до 150 євро кожна – ред.) і реалізуєш цей товар через OLX, Prom чи інші, ти будеш зобовʼязаний сплачувати податки. І це правильно».
Однак у тексті все ще немає жодного уточнення, які б законодавчо унеможливлювали оподаткування продажів особистих речей та вводили б такий неоподаткований мінімум. На цьому наголошує і нардепка Ніна Южаніна.
По суті це означає, що вже з першого продажу особистої речі, навіть якщо мова йде про 1 грн доходу, людина має сплатити 10% податку. Якщо ж таких продажів більш як три за рік – податок вже становитиме 23% (18% ПДФО + 5% ВЗ). А щоб скористатися пільговою ставкою у 10%, продавець має відкрити спеціальний рахунок.
Інший нюанс – документом вводиться зобовʼязання для банків розкривати банківську таємницю. Як пише Южаніна, право на оподаткування доходів за пільговою ставкою матиме продавець, який
має спеціальний рахунок «та надав банку згоду на розкриття банком інформації, що містить банківську таємницю».
Такі положення дійсно містяться в тексті законопроєкту. Так, статтю 20 ПКУ про права органів контролю (читай ДПС) пропонують доповнити можливістю отримувати від банків інформацію про рух коштів на рахунку громадян з датами, призначеннями платежу та ідентифікаційними даними контрагента.
Тобто законопроєкт розкриє банківську таємницю податковій?
Так, але тільки для спеціального рахунку. Про це йдеться в пункті 3.1 статті 178 про Оподаткування доходів фізичних осіб – підзвітних продавців від здійснення звітної діяльності через цифрові платформи.
Якщо перекласти з канцеляриту на українську, в цьому уточненні йдеться про те, що, відкриваючи спеціальний рахунок, який продавець буде використовувати виключно для отримання доходів з цифрових платформ, він одразу дозволяє банку розкриття банківської таємниці. Але лише для операцій за цим рахунком (або рахунками, якщо їх декілька).
Банківська таємниця за вашими особистими рахунками все ще буде захищена законом. Доступ до неї – лише за рішенням суду.
Коротко підсумуємо
Отже, переживання в мережі не безпідставні. У поточній редакції будь-який дрібʼязковий продаж має оподатковуватись. Навіть якщо мова йде про власні вживані кросівки, які ви продали на OLX за символічні 10 грн.
Це добре чи погано? Заплатити 1 гривню податку з такого продажу для продавця не критично. А от адмініструвати такі податки для податкової – та й платформ, які виступатимуть для продавців податковими агентами, звітуватимуть та сплачуватимуть замість них податки – нераціонально та як мінімум дивно.
Це шалене адміністративне навантаження з дуже сумнівним вихлопом. І саме тому в цивілізованих країнах законодавчо вводять такі речі, як неоподаткований мінімум. Так, за словами Южаніної, в країнах ЄС до податкової передаються дані тільки по тих продавцях, дохід від продажу товарів яких перевищив €2000 або було здійснено 30 та більше продажів в рік.
Інша справа, оподаткування продажу особистих речей, за які вже одного разу сплатити податок як продавець, так і покупець – коли було здійснено перший продаж цієї речі ще в стані нової. Чи це чесно? Навряд. І хоча ДПС вже заявляла, що цього робити не буде, деякі податківці не проти скористатися лазівками в законодавстві – так, користувачі повідомляють про прецеденти, коли їх притягували до відповідальності за продаж особистих речей на OLX.
Саме тому необхідно прописувати такі речі у нормативних актах максимально чітко, щоб захистити доброчесних громадян від зловживань.
Тепер що стосується банківської таємниці – і тут все не так погано, як може здатися на перший погляд. Так, у тексті дійсно йдеться про згоду на розкриття інформації про рух коштів тільки на спеціальних рахунках. Тож, якщо ви не хочете, щоб решта ваших операцій (які не стосуються продажів на маркетплейсах) стали відомі податковій, просто не використовуйте цей спеціальний рахунок для особистих потреб.
Банківська таємниця особистих рахунків громадян все ще захищена законом.
