Серед Gen-Z стало модно виходити на мікропенсії. Що це і як воно працює?
На заході шириться тренд «мікропенсій» – це коли людина кожні 2-3 роки робить перерву у карʼєрі щонайменше на рік, щоб подорожувати світом і «жити, поки молодий(да)». Покоління Z винайшли саббатікал? Не зовсім. Розповідаємо, що воно таке та які є плюси, мінуси й підводні камені.
Як працюють мікропенсії
Як пояснюють представники Gen-Z в соцмережах, пропрацювавши 2-3 роки та накопичивши певну суму грошей, вони покидають роботу приблизно на рік, щоб подорожувати, працювати та просто жити життя. А коли заощадження закінчуються – повертаються на ринок праці. Ось так просто.
На відміну від саббатікалів, які по суті є довготривалими відпустками зі збереженням робочого місця, але без оплати, часто мікропенсія передбачає звільнення з роботи і потім, після повернення, пошук нової.
Мотивація на поверхні: замість того, щоб чекати виходу на пенсію, щоб подорожувати світом, люди воліють досліджувати світ та займатися тим, що подобається, поки молоді та фізично спроможні.
Звісно, це може негативно відобразитися на пенсійних заощадженнях (якщо екстраполювати цей тренд на Україну – на трудовому стажі). Але як показує практика, нині багато молодих людей не особливо опікуються фінансовим плануванням, припускаючи, що працюватимуть і після досягнення пенсійного віку.
І небезпідставно.
У той час як покоління Z виходить на «мікропенсії», бумери масово повертаються до роботи. Через світову рецесію, інфляцію, зростання цін чимало пенсіонерів не можуть дозволити собі жити на заощадження. І це – ще один аргумент на користь «мікропенсій». Якщо однаково доведеться все життя працювати, то який сенс витрачати кращі роки життя на просиджування в офісі?
Покоління Z вже спровокували серйозні зміни в компаніях, надаючи перевагу балансу між роботою та особистим життям, а не кар’єрі. І їх підхід не подобається керівництву, яке вважає їх лінивими та безвідповідальними. Так, за даними дослідження Intelligent.com, 75% компаній повідомили, що принаймні деякі з їхніх співробітників цього покоління працювали незадовільно, а 1 з 6 менеджерів з найму визнав, що вагався, коли справа доходить до найму кандидатів покоління Z.
Чому вони такі?
Покоління Z формувалося в епоху швидких змін, економічної невизначеності та підвищеної уваги до ментального здоров’я. Багато хто вийшов на ринок праці в розпал пандемії, яка сильно змінила підходи до побудови кар’єри. Поширення набули такі речі, як можливість працювати віддалено, мати декілька фултайм-робіт, а фрилансери отримали більшу стабільність, ніж «білі комірці», багато з яких потрапили під скорочення.
«Покоління Z хоче розірвати порочне коло вигоряння. Вони з перших рядів спостерігали за тим, як трудоголізм їх батьків залишив тих виснаженими та нереалізованими», – пояснює в коментарі Newsweek засновник Spring Talent Development Кері Месропов.
Окей, а які мінуси?
Ранній імпульс в карʼєрі, як правило, веде до швидшого підвищення зарплати, просування по службі та, як наслідок, більшої фінансової стабільності. Тривалі перерви в роботі можуть призвести до того, що молоді люди поставлять себе у невигідне становище на ринку праці у довготривалій перспективі.
Ще одне питання – чи буде просто знайти роботу після мікропенсії? Роботодавці можуть сумніватись у компетенціях фахівців, які мали тривалу перерву у здобутті досвіду. Тут можна навести аналогію з молодими матерями, які намагаються знайти роботу після декрету – і ні, як правило, черга з роботодавців не стоїть.
Менше з тим, поступово покоління Z, яке демонструє відмінні від попередніх поколінь очікування від роботодавців, поступово перетягують на себе ковдру. Покоління Z — це близько 70 млн людей в США, які народилися між 1996 і 2012 роками. Це покоління талантів уже обігнало бумерів на ринку праці й тепер становить приблизно 18% робочої сили в країні, а до 2030 року частка покоління Z досягне 30%.
Чим більше молодих людей замінюватимуть собою попередників в корпоративній сфері, тим більше компаній будуть змушені підлаштовувати під них свою культуру та цінності, щоб отримати нові таланти.
Експерти вважають, що замість того, щоб чинити опір цій тенденції, роботодавці, які думають про майбутнє, повинні шукати можливість інтегрувати гнучкість у свою політику та пропонувати неоплачувані саббатікали, щоб конкурувати за молоді кадри.
Читайте також:
Безлім на відпустки, 4-денний графік та інші бонуси, які допомогли YouScan вирости на 54% в доходах
Серед Gen-Z стало модно виходити на мікропенсії. Що це і як воно працює?
На заході шириться тренд «мікропенсій» – це коли людина кожні 2-3 роки робить перерву у карʼєрі щонайменше на рік, щоб подорожувати світом і «жити, поки молодий(да)». Покоління Z винайшли саббатікал? Не зовсім. Розповідаємо, що воно таке та які є плюси, мінуси й підводні камені.
Як працюють мікропенсії
Як пояснюють представники Gen-Z в соцмережах, пропрацювавши 2-3 роки та накопичивши певну суму грошей, вони покидають роботу приблизно на рік, щоб подорожувати, працювати та просто жити життя. А коли заощадження закінчуються – повертаються на ринок праці. Ось так просто.
На відміну від саббатікалів, які по суті є довготривалими відпустками зі збереженням робочого місця, але без оплати, часто мікропенсія передбачає звільнення з роботи і потім, після повернення, пошук нової.
Мотивація на поверхні: замість того, щоб чекати виходу на пенсію, щоб подорожувати світом, люди воліють досліджувати світ та займатися тим, що подобається, поки молоді та фізично спроможні.
Звісно, це може негативно відобразитися на пенсійних заощадженнях (якщо екстраполювати цей тренд на Україну – на трудовому стажі). Але як показує практика, нині багато молодих людей не особливо опікуються фінансовим плануванням, припускаючи, що працюватимуть і після досягнення пенсійного віку.
І небезпідставно.
У той час як покоління Z виходить на «мікропенсії», бумери масово повертаються до роботи. Через світову рецесію, інфляцію, зростання цін чимало пенсіонерів не можуть дозволити собі жити на заощадження. І це – ще один аргумент на користь «мікропенсій». Якщо однаково доведеться все життя працювати, то який сенс витрачати кращі роки життя на просиджування в офісі?
Покоління Z вже спровокували серйозні зміни в компаніях, надаючи перевагу балансу між роботою та особистим життям, а не кар’єрі. І їх підхід не подобається керівництву, яке вважає їх лінивими та безвідповідальними. Так, за даними дослідження Intelligent.com, 75% компаній повідомили, що принаймні деякі з їхніх співробітників цього покоління працювали незадовільно, а 1 з 6 менеджерів з найму визнав, що вагався, коли справа доходить до найму кандидатів покоління Z.
Чому вони такі?
Покоління Z формувалося в епоху швидких змін, економічної невизначеності та підвищеної уваги до ментального здоров’я. Багато хто вийшов на ринок праці в розпал пандемії, яка сильно змінила підходи до побудови кар’єри. Поширення набули такі речі, як можливість працювати віддалено, мати декілька фултайм-робіт, а фрилансери отримали більшу стабільність, ніж «білі комірці», багато з яких потрапили під скорочення.
«Покоління Z хоче розірвати порочне коло вигоряння. Вони з перших рядів спостерігали за тим, як трудоголізм їх батьків залишив тих виснаженими та нереалізованими», – пояснює в коментарі Newsweek засновник Spring Talent Development Кері Месропов.
Окей, а які мінуси?
Ранній імпульс в карʼєрі, як правило, веде до швидшого підвищення зарплати, просування по службі та, як наслідок, більшої фінансової стабільності. Тривалі перерви в роботі можуть призвести до того, що молоді люди поставлять себе у невигідне становище на ринку праці у довготривалій перспективі.
Ще одне питання – чи буде просто знайти роботу після мікропенсії? Роботодавці можуть сумніватись у компетенціях фахівців, які мали тривалу перерву у здобутті досвіду. Тут можна навести аналогію з молодими матерями, які намагаються знайти роботу після декрету – і ні, як правило, черга з роботодавців не стоїть.
Менше з тим, поступово покоління Z, яке демонструє відмінні від попередніх поколінь очікування від роботодавців, поступово перетягують на себе ковдру. Покоління Z — це близько 70 млн людей в США, які народилися між 1996 і 2012 роками. Це покоління талантів уже обігнало бумерів на ринку праці й тепер становить приблизно 18% робочої сили в країні, а до 2030 року частка покоління Z досягне 30%.
Чим більше молодих людей замінюватимуть собою попередників в корпоративній сфері, тим більше компаній будуть змушені підлаштовувати під них свою культуру та цінності, щоб отримати нові таланти.
Експерти вважають, що замість того, щоб чинити опір цій тенденції, роботодавці, які думають про майбутнє, повинні шукати можливість інтегрувати гнучкість у свою політику та пропонувати неоплачувані саббатікали, щоб конкурувати за молоді кадри.
Читайте також:
Безлім на відпустки, 4-денний графік та інші бонуси, які допомогли YouScan вирости на 54% в доходах
