Законопроєкт щодо віртуальних активів готують до першого читання. Що він пропонує?
Законопроєкт щодо віртуальних активів пройшов Комітет і рекомендований до розгляду в першому читанні. Про це повідомив Голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. Він зазначив, що запропоновані зміни можуть набути чинності вже з наступного року.
«Очевидно, що ринок криптоактивів в Україні не може далі жити за правилами Дикого Заходу. Впорядкування цього питання назріло вже давно. Нагадаю, що дискусії щодо цього питання тривали декілька років», – заявив Гетманцев.
Він також навів основні положення, що передбачаються документом, який, за його словами, налічує понад 200 сторінок. Серед іншого, в ньому визначається, як оподатковуватиметься прибуток з криптовалют та як регулюватиметься діяльність бірж.
З цікавого – заборона на операції з віртуальними активами для платників єдиного податку. Нижче – більш детально про те, що містить в собі законопроєкт.
Що пропонує законопроєкт?
Визначення віртуального активу (далі – ВА) – це особливий вид цифрового об’єкта (майна), який існує в електронній формі завдяки технології розподіленого реєстру (блокчейну).
Важливо: віртуальні активи не є грошима і не можуть використовуватися як офіційний засіб платежу в Україні. Їх правовий режим близький до режиму рухомого майна з точки зору цивільного права.
Разом із тим, редакція, запропонована до першого читання, яка ще може обговорюватися, передбачає ототожнення токенів електронних грошей з електронними грошима в розумінні Закону України «Про платіжні послуги».
Проєкт поділяє усі віртуальні активи на три основні категорії:
- токени з прив’язкою до активів – їх вартість стабілізується шляхом прив’язки до активів, таких як валюта чи майно;
- токени електронних грошей – прив’язані до однієї офіційної валюти;
- інші віртуальні активи – категорія, що охоплює активи, які не належать до перших двох типів. Тут запропонована модель, відповідно до якої регулятор буде визначати, які саме віртуальні активи (крім токенів з прив’язкою до активів та токенів електронних грошей) будуть належати до цієї категорії.
- право власності на ВА набувається через емісію, правочин, закон або рішення суду і підтверджується володінням засобами доступу, такими як криптографічні ключі. Закон передбачає презумпцію правомірності володіння, якщо судом не встановлено інше.
- публічна пропозиція ВА вимагає оформлення «білої книги» – документа з детальною інформацією про актив, емітента та ризики. Допуск до торгів на торгівельних майданчиках також регулюється чіткими процедурами, включаючи авторизацію та розкриття інформації.
- біла книга є обов’язковим документом для публічної пропозиції, який має бути правдивим, чітким і не вводити в оману. Маркетингові повідомлення повинні відповідати цій інформації, містити застереження про ризики та не поширюватися до оприлюднення білої книги.
- постачальники послуг, пов’язаних з оборотом ВА (зберігання, торгівля, переказ тощо), повинні пройти авторизацію, відповідати організаційним і фінансовим вимогам та забезпечувати захист клієнтів.
- захист власників активів і клієнтів через прозорість, розкриття інформації та заходи проти інсайдерської торгівлі, маніпулювання ринком і незаконного розголошення інформації.
- визначається питання оподаткування – дуже важливий аспект, адже саме через податкові питання так і не запрацював попередній закон про віртуальні активи.
Як оподатковуватимуть віртуальні активи
Раніше Гетманцев вже привідкрив завісу щодо того, які податки очікують на криптоінвесторів. Зокрема, що оподатковувати хочуть саме прибуток з криптоактивів за ставкою 5% по факту продажу криптовалюти. При цьому, протягом першого року з моменту прийняття закону можна не пояснювати походження коштів, на які людина купила стартовий капітал у крипті. Звітування про прибутки – раз на рік.
Тепер, після проходження в Комітеті, ми отримали більш детальну інформацію. Так,
1. Щодо податку на доходи фізичних осіб, законопроєктом пропонується:
- вести окреме (від інших доходів та іншого інвестиційного прибутку) оподаткування доходів від операцій з ВА;
- оподатковувати саме прибуток від операцій з ВА, отриманий протягом року, як різницю між доходами від продажу та витратами на придбання ВА протягом року;
- фізична особа має сама декларувати доходи та сплачувати податки;
- не оподатковувати:
- а) доходи від операцій з обміну ВА на інші ВА, а також дохід від продажу ВА в межах однієї мінімальної заробітної плати;
- б) вартість ВА, отриманих внаслідок їх емісії (створення) або безоплатної передачі від їх емітентів або оферентів та/або отримані виключно в обмін на персональні дані фізичної особи;
- збитки, отримані у попередні періоди (якщо продавали дешевше, ніж купували – це ризиковий ринок), враховувати до їх погашення (за деякими виключеннями);
- для ВА, придбаних до набрання чинності цим законом, у разі їх продажу протягом 2026 року фізичні особи матимуть право обрати пільгову ставку ПДФО – 5%.
2. Щодо податку на прибуток юридичних осіб:
- вводяться нові різниці для коригування фінансового результату (аналогічно тому, як оподатковуються операції з цінними паперами);
- перелік витрат, що враховуються при здійсненні операцій з ВА, визначатиметься Мінфіном за поданням регулятора.
3. Щодо податку на додану вартість:
- не є об’єктом оподаткування ПДВ: операції з випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління, продажу, обміну, погашення віртуальних активів, крім:
- а) продажу та обміну NFT;
- б) продажу та обміну ВА, які посвідчують право вимагати передачі майна або надання послуги;
- послуги постачальників послуг, пов’язаних з оборотом ВА (крім консультаційних послуг, які оподатковуються на загальних підставах).
4. Щодо спрощеної системи оподаткування:
- платникам єдиного податку заборонені операції з ВА;
- постачальники послуг, пов’язаних з оборотом ВА, не мають права використовувати спрощену систему оподаткування.
5. В частині адміністрування:
- постачальники послуг, пов’язаних з оборотом ВА, які надають послуги резидентам України, зобов’язані стати на облік у органах контролю та подавати щорічний звіт про операції з ВА щодо фізичних та юридичних осіб, які є резидентами України (це крок до поступового запровадження CARF та імплементації директиви DAC8);
- за невиконання цих обов’язків передбачаються штрафи для постачальників послуг, пов’язаних з оборотом ВА, які будуть застосовуватися у зменшених розмірах протягом перехідного періоду (у 2026 році – 10% від встановленого розміру штрафу, протягом 2027-2029 років – 25% від встановленого розміру штрафу).
Передбачається, що вищезгадані зміни до Податкового кодексу запрацюють з 1 січня 2026 року.
Чому це важливо
На податкове законодавство для крипти українці чекають з 2021 року, коли Рада ухвалила Закон «Про віртуальні активи». Президент підписав його у 2022-му, але набере чинності він лише тоді, коли будуть внесені зміни до Податкового кодексу. Очікується, що це принесе неабиякі надходження до бюджету, що дуже важливо особливо в часи повномасштабної війни.
«Легалізація крипти потенційно може мати значний ефект для бюджету – за даними дослідження Global Ledger щодо потенціалу оподаткування, якби ринок крипти був легалізований раніше, уже за 2021-2024 роки держава могла б отримати близько 8,34 млрд грн податків від зареєстрованих в Україні криптобірж (за ставкою 18%) та ще до 6,53 млрд грн від оподаткування доходів громадян», – зауважив Гетманцев.
Законопроєкт щодо віртуальних активів готують до першого читання. Що він пропонує?
Законопроєкт щодо віртуальних активів пройшов Комітет і рекомендований до розгляду в першому читанні. Про це повідомив Голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. Він зазначив, що запропоновані зміни можуть набути чинності вже з наступного року.
«Очевидно, що ринок криптоактивів в Україні не може далі жити за правилами Дикого Заходу. Впорядкування цього питання назріло вже давно. Нагадаю, що дискусії щодо цього питання тривали декілька років», – заявив Гетманцев.
Він також навів основні положення, що передбачаються документом, який, за його словами, налічує понад 200 сторінок. Серед іншого, в ньому визначається, як оподатковуватиметься прибуток з криптовалют та як регулюватиметься діяльність бірж.
З цікавого – заборона на операції з віртуальними активами для платників єдиного податку. Нижче – більш детально про те, що містить в собі законопроєкт.
Що пропонує законопроєкт?
Визначення віртуального активу (далі – ВА) – це особливий вид цифрового об’єкта (майна), який існує в електронній формі завдяки технології розподіленого реєстру (блокчейну).
Важливо: віртуальні активи не є грошима і не можуть використовуватися як офіційний засіб платежу в Україні. Їх правовий режим близький до режиму рухомого майна з точки зору цивільного права.
Разом із тим, редакція, запропонована до першого читання, яка ще може обговорюватися, передбачає ототожнення токенів електронних грошей з електронними грошима в розумінні Закону України «Про платіжні послуги».
Проєкт поділяє усі віртуальні активи на три основні категорії:
- токени з прив’язкою до активів – їх вартість стабілізується шляхом прив’язки до активів, таких як валюта чи майно;
- токени електронних грошей – прив’язані до однієї офіційної валюти;
- інші віртуальні активи – категорія, що охоплює активи, які не належать до перших двох типів. Тут запропонована модель, відповідно до якої регулятор буде визначати, які саме віртуальні активи (крім токенів з прив’язкою до активів та токенів електронних грошей) будуть належати до цієї категорії.
- право власності на ВА набувається через емісію, правочин, закон або рішення суду і підтверджується володінням засобами доступу, такими як криптографічні ключі. Закон передбачає презумпцію правомірності володіння, якщо судом не встановлено інше.
- публічна пропозиція ВА вимагає оформлення «білої книги» – документа з детальною інформацією про актив, емітента та ризики. Допуск до торгів на торгівельних майданчиках також регулюється чіткими процедурами, включаючи авторизацію та розкриття інформації.
- біла книга є обов’язковим документом для публічної пропозиції, який має бути правдивим, чітким і не вводити в оману. Маркетингові повідомлення повинні відповідати цій інформації, містити застереження про ризики та не поширюватися до оприлюднення білої книги.
- постачальники послуг, пов’язаних з оборотом ВА (зберігання, торгівля, переказ тощо), повинні пройти авторизацію, відповідати організаційним і фінансовим вимогам та забезпечувати захист клієнтів.
- захист власників активів і клієнтів через прозорість, розкриття інформації та заходи проти інсайдерської торгівлі, маніпулювання ринком і незаконного розголошення інформації.
- визначається питання оподаткування – дуже важливий аспект, адже саме через податкові питання так і не запрацював попередній закон про віртуальні активи.
Як оподатковуватимуть віртуальні активи
Раніше Гетманцев вже привідкрив завісу щодо того, які податки очікують на криптоінвесторів. Зокрема, що оподатковувати хочуть саме прибуток з криптоактивів за ставкою 5% по факту продажу криптовалюти. При цьому, протягом першого року з моменту прийняття закону можна не пояснювати походження коштів, на які людина купила стартовий капітал у крипті. Звітування про прибутки – раз на рік.
Тепер, після проходження в Комітеті, ми отримали більш детальну інформацію. Так,
1. Щодо податку на доходи фізичних осіб, законопроєктом пропонується:
- вести окреме (від інших доходів та іншого інвестиційного прибутку) оподаткування доходів від операцій з ВА;
- оподатковувати саме прибуток від операцій з ВА, отриманий протягом року, як різницю між доходами від продажу та витратами на придбання ВА протягом року;
- фізична особа має сама декларувати доходи та сплачувати податки;
- не оподатковувати:
- а) доходи від операцій з обміну ВА на інші ВА, а також дохід від продажу ВА в межах однієї мінімальної заробітної плати;
- б) вартість ВА, отриманих внаслідок їх емісії (створення) або безоплатної передачі від їх емітентів або оферентів та/або отримані виключно в обмін на персональні дані фізичної особи;
- збитки, отримані у попередні періоди (якщо продавали дешевше, ніж купували – це ризиковий ринок), враховувати до їх погашення (за деякими виключеннями);
- для ВА, придбаних до набрання чинності цим законом, у разі їх продажу протягом 2026 року фізичні особи матимуть право обрати пільгову ставку ПДФО – 5%.
2. Щодо податку на прибуток юридичних осіб:
- вводяться нові різниці для коригування фінансового результату (аналогічно тому, як оподатковуються операції з цінними паперами);
- перелік витрат, що враховуються при здійсненні операцій з ВА, визначатиметься Мінфіном за поданням регулятора.
3. Щодо податку на додану вартість:
- не є об’єктом оподаткування ПДВ: операції з випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління, продажу, обміну, погашення віртуальних активів, крім:
- а) продажу та обміну NFT;
- б) продажу та обміну ВА, які посвідчують право вимагати передачі майна або надання послуги;
- послуги постачальників послуг, пов’язаних з оборотом ВА (крім консультаційних послуг, які оподатковуються на загальних підставах).
4. Щодо спрощеної системи оподаткування:
- платникам єдиного податку заборонені операції з ВА;
- постачальники послуг, пов’язаних з оборотом ВА, не мають права використовувати спрощену систему оподаткування.
5. В частині адміністрування:
- постачальники послуг, пов’язаних з оборотом ВА, які надають послуги резидентам України, зобов’язані стати на облік у органах контролю та подавати щорічний звіт про операції з ВА щодо фізичних та юридичних осіб, які є резидентами України (це крок до поступового запровадження CARF та імплементації директиви DAC8);
- за невиконання цих обов’язків передбачаються штрафи для постачальників послуг, пов’язаних з оборотом ВА, які будуть застосовуватися у зменшених розмірах протягом перехідного періоду (у 2026 році – 10% від встановленого розміру штрафу, протягом 2027-2029 років – 25% від встановленого розміру штрафу).
Передбачається, що вищезгадані зміни до Податкового кодексу запрацюють з 1 січня 2026 року.
Чому це важливо
На податкове законодавство для крипти українці чекають з 2021 року, коли Рада ухвалила Закон «Про віртуальні активи». Президент підписав його у 2022-му, але набере чинності він лише тоді, коли будуть внесені зміни до Податкового кодексу. Очікується, що це принесе неабиякі надходження до бюджету, що дуже важливо особливо в часи повномасштабної війни.
«Легалізація крипти потенційно може мати значний ефект для бюджету – за даними дослідження Global Ledger щодо потенціалу оподаткування, якби ринок крипти був легалізований раніше, уже за 2021-2024 роки держава могла б отримати близько 8,34 млрд грн податків від зареєстрованих в Україні криптобірж (за ставкою 18%) та ще до 6,53 млрд грн від оподаткування доходів громадян», – зауважив Гетманцев.
