СБУ пошкодили Кримський міст. Які українські defence-розробки на це здатні?

Служба Безпеки України провела унікальну операцію проти російського мосту через Керченську протоку, більш відомого як Кримський міст. В результаті підводної атаки була пошкоджена одна з опор головного прольоту. Scroll.media пропонує пригадати відомі українські розробки, які теоретично здатні призвести до таких наслідків.

Деталі операції

Як повідомили в СБУ, операція тривала декілька місяців. Агенти замінували опори цього незаконного об’єкта і 3 червня, без жодних жертв серед цивільного населення, о 4:44 ранку перший вибуховий пристрій був активований.

Детонація 1100 кг вибухівки в тротиловому еквіваленті призвела до сильного пошкодження підводних опор на рівні дна. Міст перебуває в аварійному стані, згідно з повідомленнями російських джерел, наразі рух ним перекритий.

«Раніше ми двічі вразили Кримський міст у 2022 та 2023 роках. Тож сьогодні продовжили цю традицію вже під водою», – прокоментував операцію голова СБУ, генерал-лейтенант Василь Малюк, який особисто контролював проведення операції та координував її планування.

Він зазначив, що так званий Кримський міст – абсолютно законна ціль, оскільки був збудований нелегально та використовувався ворогом як логістична артерія для забезпечення своїх військ.

Які українські розробки здатні на таке?

В медіа активно циркулюють здогадки про те, які українські оборонні розробки могли бути залучені в операції. Як відзначає Defense Express, підрив був здійснений на глибині близько 10 метрів, а закладання понад 1 тонни вибухівки (це лише сама вибухова речовина, без корпусу) навряд чи під силу для плавців.

Одним з небагатьох варіантів є використання підводних дронів. Таких продуктів на рахунку українських винахідників є декілька.

  • Анонсовані у квітні 2023 Українським оборонно-промисловим комплексом дрони «Толока»:
    • TLK 400 довжиною 4-6 метрів з дальністю ходу 1200 км з масою БЧ до 500 кг,
    • або TLK 1000 довжиною 4-12 метрів, дальністю 2000 км, та корисним навантаженням 5000 кг.
  • Підводні дрони «Марічка» довжиною шість метрів, діаметром 1 метр та дальністю ходу до 1000 км зі здатністю нести більш як 1000 кг. Розроблені волонтерами AMMO.UKRAINE та протестовані в серпні 2023 року.

Всі відомі проєкти українських підводних дронів мають системи, які відповідають за зв’язок з оператором та супутникову навігацію – для цього у них може бути реалізована телескопічна щогла. Таке рішення помічено на одній з офіційних фотографій «Марічки».

Defense Express зазначає, що дальність маршруту для морського підводного дрона до Кримського мосту, з обходженням окупованого Криму на адекватній дальності, становить близько 650 км. При цьому останні кілька кілометрів об’єктивно найважчі, адже необхідно враховувати можливість розміщення росіянами акустичних сенсорів, а також чітко пройти фарватером, не зачепивши бонові загородження.

Видання висуває гіпотезу, що підводний дрон міг бути встановлений під днищем судна, яке прямувало у російський порт на Азовському морі. Це б нівелювало проблему запасу ходу та автономності, а також обходження акустичного контролю.

Зауважимо

Наведені в статті розробки – лише публічно відомі приклади, які за своїми характеристиками гіпотетично могли б впоратися із завданням. Реальні деталі операції наразі не розкриваються (зі зрозумілих причин, адже міст сам себе не добʼє). Відповідно, нам лишається лише здогадуватись, яким саме чином СБУ вдалося провернути цю операцію, і сподіватись на її успішне повторення.

Помітили помилку? Виділіть його мишею та натисніть Shift+Enter.

СБУ пошкодили Кримський міст. Які українські defence-розробки на це здатні?

Служба Безпеки України провела унікальну операцію проти російського мосту через Керченську протоку, більш відомого як Кримський міст. В результаті підводної атаки була пошкоджена одна з опор головного прольоту. Scroll.media пропонує пригадати відомі українські розробки, які теоретично здатні призвести до таких наслідків.

Деталі операції

Як повідомили в СБУ, операція тривала декілька місяців. Агенти замінували опори цього незаконного об’єкта і 3 червня, без жодних жертв серед цивільного населення, о 4:44 ранку перший вибуховий пристрій був активований.

Детонація 1100 кг вибухівки в тротиловому еквіваленті призвела до сильного пошкодження підводних опор на рівні дна. Міст перебуває в аварійному стані, згідно з повідомленнями російських джерел, наразі рух ним перекритий.

«Раніше ми двічі вразили Кримський міст у 2022 та 2023 роках. Тож сьогодні продовжили цю традицію вже під водою», – прокоментував операцію голова СБУ, генерал-лейтенант Василь Малюк, який особисто контролював проведення операції та координував її планування.

Він зазначив, що так званий Кримський міст – абсолютно законна ціль, оскільки був збудований нелегально та використовувався ворогом як логістична артерія для забезпечення своїх військ.

Які українські розробки здатні на таке?

В медіа активно циркулюють здогадки про те, які українські оборонні розробки могли бути залучені в операції. Як відзначає Defense Express, підрив був здійснений на глибині близько 10 метрів, а закладання понад 1 тонни вибухівки (це лише сама вибухова речовина, без корпусу) навряд чи під силу для плавців.

Одним з небагатьох варіантів є використання підводних дронів. Таких продуктів на рахунку українських винахідників є декілька.

  • Анонсовані у квітні 2023 Українським оборонно-промисловим комплексом дрони «Толока»:
    • TLK 400 довжиною 4-6 метрів з дальністю ходу 1200 км з масою БЧ до 500 кг,
    • або TLK 1000 довжиною 4-12 метрів, дальністю 2000 км, та корисним навантаженням 5000 кг.
  • Підводні дрони «Марічка» довжиною шість метрів, діаметром 1 метр та дальністю ходу до 1000 км зі здатністю нести більш як 1000 кг. Розроблені волонтерами AMMO.UKRAINE та протестовані в серпні 2023 року.

Всі відомі проєкти українських підводних дронів мають системи, які відповідають за зв’язок з оператором та супутникову навігацію – для цього у них може бути реалізована телескопічна щогла. Таке рішення помічено на одній з офіційних фотографій «Марічки».

Defense Express зазначає, що дальність маршруту для морського підводного дрона до Кримського мосту, з обходженням окупованого Криму на адекватній дальності, становить близько 650 км. При цьому останні кілька кілометрів об’єктивно найважчі, адже необхідно враховувати можливість розміщення росіянами акустичних сенсорів, а також чітко пройти фарватером, не зачепивши бонові загородження.

Видання висуває гіпотезу, що підводний дрон міг бути встановлений під днищем судна, яке прямувало у російський порт на Азовському морі. Це б нівелювало проблему запасу ходу та автономності, а також обходження акустичного контролю.

Зауважимо

Наведені в статті розробки – лише публічно відомі приклади, які за своїми характеристиками гіпотетично могли б впоратися із завданням. Реальні деталі операції наразі не розкриваються (зі зрозумілих причин, адже міст сам себе не добʼє). Відповідно, нам лишається лише здогадуватись, яким саме чином СБУ вдалося провернути цю операцію, і сподіватись на її успішне повторення.

Помітили помилку? Виділіть його мишею та натисніть Shift+Enter.
Читати на тему