Депутати хочуть збільшити штрафи за порушення фінмоніторингу
В Україні пропонують посилити фінмоніторинг та збільшити штрафи для банків майже у двічі. Така пропозиція міститься у законопроєкті №13233, який раніше набув широкого розголосу через нібито розкриття банківської таємниці. За розрахунками членкині Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політик Ніни Южаніної, максимальний штраф становитиме 231,2 млн грн. Як це може вплинути на українців?
Що сталося
Тривають дебати навколо сумнозвісного законопроєкту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення відповідності актам права Європейського Союзу та відповідним критеріям, встановленим Європейською платіжною радою, з метою приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA)», який Уряд просуває як крок до приєднання України до системи європлатежів SEPA. Насправді проєкт стосується переважно протидії відмиванню доходів, що є лише частиною необхідних законодавчих змін.
Раніше ми писали про те, чи дійсно законопроєкт узаконює розкриття банківської таємниці (насправді в цьому напрямку мало що змінюється, детальний розбір можна почитати тут). Окрім даних про відкриття/закриття карткових рахунків, податковій пропонують передавати також інформацію про наявність електронних гаманців та банківських сейфів. Однак їхній зміст, як і раніше, буде захищений від регулятора банківською таємницею.
Що з фінмоніторингом?
Законопроєкт, серед іншого, передбачає посилення ризикоорієнтованого підходу та пропонує зафіксувати штрафи за порушення у сфері фінмоніторингу (переважно у бік суттєвого збільшення).
Так, за подання свідомо неправдивої інформації штрафи збільшаться зі 1000-20 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян до 30 000 н.м.д.г. За неподання або несвоєчасне подання інформації – зі 1000-20 000 до 10 000 н.м.д.г.
Такі штрафи можуть застосовуватися до суб’єктів первинного фінмоніторингу, тобто банків та інших фінустанов, бухгалтерів, аудиторів, адвокатів, нотаріусів тощо. А не до громадян, які здійснюють якісь фінансові махінації.
Разом з тим, посилення відповідальності банків за порушення у сфері фінмоніторингу може призвести (а може і не призвести) до більш ретельних перевірок банками операцій своїх клієнтів. Як результат, може побільшати випадків блокування окремих операцій українців за своїми рахунками або навіть відмов у обслуговуванні.
Важливо зауважити, що більшість українських банків вже доволі прискіпливо дотримуються вимог фінмоніторингу, і збільшення штрафів навряд чи щось змінить для громадян.
Що далі
Наразі законопроєкт все ще залишається в комітеті і остаточний текст може змінюватись. Scroll.media слідкуватиме за ситуацією, матеріал буде оновлюватись.
Депутати хочуть збільшити штрафи за порушення фінмоніторингу
В Україні пропонують посилити фінмоніторинг та збільшити штрафи для банків майже у двічі. Така пропозиція міститься у законопроєкті №13233, який раніше набув широкого розголосу через нібито розкриття банківської таємниці. За розрахунками членкині Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політик Ніни Южаніної, максимальний штраф становитиме 231,2 млн грн. Як це може вплинути на українців?
Що сталося
Тривають дебати навколо сумнозвісного законопроєкту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення відповідності актам права Європейського Союзу та відповідним критеріям, встановленим Європейською платіжною радою, з метою приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA)», який Уряд просуває як крок до приєднання України до системи європлатежів SEPA. Насправді проєкт стосується переважно протидії відмиванню доходів, що є лише частиною необхідних законодавчих змін.
Раніше ми писали про те, чи дійсно законопроєкт узаконює розкриття банківської таємниці (насправді в цьому напрямку мало що змінюється, детальний розбір можна почитати тут). Окрім даних про відкриття/закриття карткових рахунків, податковій пропонують передавати також інформацію про наявність електронних гаманців та банківських сейфів. Однак їхній зміст, як і раніше, буде захищений від регулятора банківською таємницею.
Що з фінмоніторингом?
Законопроєкт, серед іншого, передбачає посилення ризикоорієнтованого підходу та пропонує зафіксувати штрафи за порушення у сфері фінмоніторингу (переважно у бік суттєвого збільшення).
Так, за подання свідомо неправдивої інформації штрафи збільшаться зі 1000-20 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян до 30 000 н.м.д.г. За неподання або несвоєчасне подання інформації – зі 1000-20 000 до 10 000 н.м.д.г.
Такі штрафи можуть застосовуватися до суб’єктів первинного фінмоніторингу, тобто банків та інших фінустанов, бухгалтерів, аудиторів, адвокатів, нотаріусів тощо. А не до громадян, які здійснюють якісь фінансові махінації.
Разом з тим, посилення відповідальності банків за порушення у сфері фінмоніторингу може призвести (а може і не призвести) до більш ретельних перевірок банками операцій своїх клієнтів. Як результат, може побільшати випадків блокування окремих операцій українців за своїми рахунками або навіть відмов у обслуговуванні.
Важливо зауважити, що більшість українських банків вже доволі прискіпливо дотримуються вимог фінмоніторингу, і збільшення штрафів навряд чи щось змінить для громадян.
Що далі
Наразі законопроєкт все ще залишається в комітеті і остаточний текст може змінюватись. Scroll.media слідкуватиме за ситуацією, матеріал буде оновлюватись.
